Філія: Меморіальний музей Станіслава Людкевича

8-22 лютого - "Світ моїх зацікавлень..." Виставка-презентація архіву Оксани Паламарчук (1931-2006)

Оксана Паламарчук (1931-2006) – музикознавець, театрознавець, журналіст, “літописець” Львівського оперного театру... Її життєвий і творчий шлях сповнений крутих віражів, де були мрії і розчарування, визнання і зрада, а ще – випробування, випробування, випробування...

>
Народилася Оксана Паламарчук 8 лютого 1931 р. в сім’ї культурно-суспільних діячів Романа і Петронелі. Перед приходом на західні землі України радянських “визволителів”, батько – колишній "петлюрівець" з донькою Іриною емігрував за кордон. А 13 квітня 1940 р. матір з двома доньками – шістнадцятирічною Галиною та дев’ятирічною Оксаною вивозять у Північний Казахстан. Місце поселення – с. Тарське Урицького району Кустанайської області.

Довгих шість років Петронеля та її доньки не полишали надії на повернення. І ось цей день настав. До Львова прибули 14 квітня 1946 р. Позбавлені всього, змушені були перебиватися у родичів і знайомих, ні в кого довго не затримуючись...

У 1958 р. Оксана Паламарчук закінчила історико-теоретичний факультеті Львівської державної кон¬серваторії ім. М. Лисенка (нині – національна музична академія), здо¬бувши спеціальність музикознавця.

На неї, як на науковця, покладав великі надії професор музично-теоретичних дисциплін Станіслав Людкевич, але його талановита випускниця "зрадила науку" і. пішла працювати у сферу, тоді зовсім незвідану і непроторену: на телебачення. Її прийняли на посаду музичного редактора щойно створеного обласного комітету з телебачення і радіомовлення.

Володіючи журналістським хистом, Оксана Паламарчук потрапила у близьку їй стихію. Тішилися, коли вдавалися передачі, бо готувалися вони молодечими, спраглими творчості серцями. Як результат – понад 300 музичних телесценаріїв, підготовлених музикознавцем, близько 100 радіопередач.

Та не був цей період таким вже й безхмарним: за кожним словом, кожною піснею стежило “всевидяще око». І не одне! У, здавалося б, «без¬гріховних», «безвинних» передачах, піснях старанні чиновники знаходили ворожі радянській ідеології "буржуазний націоналізму", "пропаганду релігії", "милування старовиною"... Доноси в усі інстанції розпирали шухляди, їх назбиралося аж два томи. Оксана Палармачук змушена була звільнити посаду... Відходила з безмежним жалем. Але іншого виходу не було.

Цього ж 1974 р. була прийнята до Львівського академічного театру опери та балету ім. І. Франка (тепер – ім. С. Крушельницької) на посаду завідувача літературної частини, де працювала до виходу на пенсію 1990 р. В ті роки О. Паламарчук плідно працювала як музичний критик, журналіст.

Оксана Романівна постійно виступала перед прем’єрними виставами із вступним словом, брала участь у Днях театру і громадських святах, була автором і ведучою ювілейних вечорів митців театру, про що свідчать численні афіші.

У друкованому доробку Оксани Паламарчук – монографічні видання, численні рецензії на вистави, концерти, музично-критичні статті та нариси, творчі портрети митців, гасла до енциклопедій, довідників.

Оксана Романівна покинула цей світ 29 грудня 2006 року. А восени 2007 р. вийшла друком праця її життя – монографія “Музичні вистави львівських театрів (1771-2001)”...

Пропонована виставка, присвячена 85-річчю від дня народження Оксани Паламарчук, є своєрідною презентацією матеріалів, які пані Оксана дарувала Музеєві впродовж багатьох років. Тут представлені афіші і програмки Львівської опери, книжки і журнали 1900-2000 рр., рукописи листів, авторські видання Оксани Паламарчук.

Відкриття виставки відбудеться у понеділок, 8 лютого 2016 р. о 16.00. Вхід вільний

Роксоляна Пасічник, куратор виставки