Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької
en / de

Музично-меморіальний музей
Соломії Крушельницької у Львові

Філія: Меморіальний музей Станіслава Людкевича

Веб-сайт створений за підтримки Управління культури та туризму Львівської міської ради.

Понеділок, 19 лютого, 2018

Концертні подорожі Соломії Крушельницької містами США і КАНАДИ. 1928 рік

 Шевченківські вечорниці за участю Соломії Крушельницької.
Йонкерс, Пітсбург, Норттемптон, Детройт

     
Фото С.Крушельницької, яке подавали в американській пресі
в анонсах концертних виступів співачки.

На початку лютого 1928 р. в українських газетах Америки повідомлялося про участь Соломії Крушельницької у Шевченківських концертах-вечорницях, які влаштовувалися спільно з місцевими хорами. Перший із них відбувся 19 лютого в Йонкерсі (околиця Нью-Йорка) за співучастю хору імені М. Лисенка. Михайло Гайворонський, який був присутній на цьому концерті, писав: "Запрошений Сполітакевичем, котрий організував концерт Крушельницької, я вибрався з Нью-Йорка до Йонкерса, щоби ще раз мати нагоду почути нашу славну артистку. Там я побачив багато знайомих із Нью-Йорка й околиці. Поміж них було й багато американців. Велика галя Филипсбург могла помістити ще більше гостей, але й так прийшли усі, які вміють шанувати свою пісню і все своє, прийшли, хто міг – щоб повитати між собою такого славного гостя, яким є наша артистка, Сальомея Крушельницька. По відспіванні оригінальних творів при акомпаніяменті нашої прегарної пяністки Віри Стеткевич засіла Сальомея Крушельницька до фортепяну і співала народні пісні, сама собі приграючи… Без кінця слухалося би її співу, бо душі так мило, серцю так легко, а думкам так широко! Як діти, – усі слухали ми пісень нашої співачки і любувалися немов найсолодшим голосом рідної матері. Очевидно: тільки Велич може так діяти на слухачів і тільки геніяльність може бути такою приступною усім, без ріжниці віку, образовання, культури, талану, вдачі та особистого смаку."

25 березня 1028 р. Соломія дарувала свій спів слухачам, що зібралися на Шевченківському концерті у чудовій залі Великого театру Пітсбурга. Про цей виступ співачки Дмитро Тягнигоре писав: "На сцені появилась співачка – артистка добродійка Крушельницька при громі оваційних оплесків… І заспівала люба доня України. Ніжний приємний голос співачки то неначе до хмар підіймався, щоб українську пісню на увесь широкий та великий світ було чути, то неначе рясний хрещатий барвіночок по землі стелився!" ("Народне слово", 5.04.1928).

1 квітня співачка побувала у невеликому містечку Норттемптоні на Шевченківському концерті за участю представників різних конфесій, який відбувся у місцевому театрі "Лірик". Зала була заповнена до краю українцями та американцями із Норттемптона, Алентавни, Істона, Назарета, Бет, Палмертона й інших місцевостей. Про це повідомлялося в часописі "Свобода" від 24 квітня 1928 року.
Люди прийшли вшанувати пам'ять Т.Шевченка, тому аудиторія була об'єднана любов'ю і взаємоповагою. І коли Соломія з'явилася на сцені, зала вибухнула бурхливими оплесками. Співачка, як і під час інших виступів, збільшила кількість запланованих до виконання творів, серед яких були "Амерікан індіан сонг" (англійською), "Фрайндли візьон" (німецькою) й українські пісні "Якби мені, мамо, намисто", "Ой, в полі садок", "В неділеньку вранці", "Ой, попід гай", "Ой, гиля, гиля, білі гуси", "Через сад-виноград", "Кум до куми" й інші. Акомпанувала С.Крушельницькій Доротея Керн.

У концерті взяли участь хор Норттемптона під керівництвом протоієрея Володимира Каськіва та церковний хор з Алентавни (керівник Григорій Пип'юк). Організатором цього вечора був Комітет помочі рідному краєві.
Дуже прихильно про цю подію відгукнулася американська преса, відзначаючи чудову організацію величного свята, яке розпочалося виконанням Шевченкового "Заповіту" усіма присутніми, а закінчилося співом об'єднаних хорів.


Залізничний вокзал у Детройті, де Соломію Крушелницьку урочисто зустрічала українська громада.

Шевченківські вечорниці в Детройті відбулися 8 квітня і стали справжнім тріумфом С.Крушельницької та великим святом для української громади міста й околиць. У залі театру "Дойчас-Гауз", сцену якої прикрашали великий образ Кобзаря, гарно прибраний рушниками, пальми та квіти, зібралося близько двох тисяч глядачів різних національностей. Вечір розпочався вступним словом місцевого адвоката Йосифа Чарновського про Т.Шевченка та його заслуги перед українським народом.
У першій частині концерту відспівав об'єднаний детройтський мішаний хор під керівництвом О.Штика (соліст – Іван Кузь), скрипкове соло у супроводі фортепіано виконала Іванна Козакевич, а Шевченків "Заповіт" українською та англійською мовами декламував вище згаданий Іван Кузь.
Цілу другу частину заповнила своїм співом Соломія Крушельницька, яка, крім поданих у програмі, відспівала ще багато інших пісень італійською, англійською та іншими мовами.
У третій частині місцевий суддя Джосеф Г.Мойнікен виголосив реферат про життя Т.Шевченка, його боротьбу за свободу українського народу. Виступили жіночий та чоловічий хори. А на закінчення місцевий лікар д-р А.Кібзей у своїй промові закликав присутніх до єдності, висловив бажання, щоб і наступний Шевченківський концерт пройшов не гірш нинішнього, та подякував усім, хто спричинився до організації вечора.
Після промови на сцені знову з'явилася С.Крушельницька і, сама собі акомпануючи, виконала іще кілька народних пісень, а на завершення разом з хором відспівала народний гімн "Ще не вмерла".


Соломія Крушельницька з учасниками Шевченківського концерту в Детройті, 8 квітня 1928 р.

Про події цього вечора відомо із публікації в газеті "Свобода" від 25 квітня 1928 року.
У детройтських вечорницях брав участь тоді вже відомий у США хор "Думка", яким керував Іван Атаманець. Його брат Дмитро – відомий оперний і концертно-камерний співак, виступив на цьому концерті як соліст.
Під час знайомства Соломія дізналася, що брати Атаманці – її земляки, родом із села Луб'янки Нижчі неподалік Тернополя. На пам'ять про цю зустріч у співачки залишилося фото з хором "Думка" й учасниками тих вечорниць.
Володимир Головчак назвав Шевченківський концерт у Детройті "Тріумфом п. Крушельницької": "Її поява на сцені викликала бурю оплесків, яким не було кінця. Людям стали сльози в очах. І ось полився чарівний спів. Своїм голосом співачка очаровує авдиторію. Вона переносить слухачів в рідну землю, з котрої кождий з нас не так дуже давно вийшов, в рідне село, в рідну хату. Люди плачуть. Хоч-не-хоч ви забуваєте, що сидите в "Дойчас-Гауз" в холоднім Детройті, а бачите рідне село, сади, верби, колосисті ниви, горбки, колодязь, левади… Пані Крушельницька співає пісню за піснею – і веселу, і сумну, а авдиторія домагає ще і ще. Її програма вже давно вичерпана… Люди хотять рідної пісні, вони голодні такого голосу! Ще хоть одну-однісіньку! І вона це бачить і розуміє... Сідає до пяна і тепер вже сама, без пяністки, співає та співає, та тішить піснею людей… Українська пісня, мов те море, то розливається тихо, ніжно, то нераз, набравши жалю або гніву, підноситься хвилями високо, високо, а там, як дійшовши до найвищого вершка, вдарить з цілою силою, знова сходить вниз тихо, тихо. Отсе море чуття віддала нам пані Соломія Крушельницька!" ("Український вістник", 19.04.1928).
По закінченні концерту в іншій залі театру відбулася святкова вечеря, на якій було близько вісімдесяти осіб. У відповідь на сердечні промови присутніх С.Крушельницька відспівала одну зі своїх пісень.
Газети повідомляли про те, що частину доходу з усіх Шевченківських концертів С. Крушельницька призначила для створення і встановлення пам'ятника Кобзареві у Нью-Йорку.

Надія Костянець, молодший науковий співробітник Музею

Архів

 

Довідка для відвідувачів

Музично-меморіальний музей С. Крушельницької
79000, м. Львів, вул. С. Крушельницької, 23.
Тел. 38(032) 261-04-76, тел/факс 261-04-74
e-mail: muzejsk@ukr.net

Експозиція музею працює щодня з 10 до 17 год.
Вихідний день – вівторок.

Філія: Меморіальний музей С. Людкевича
79011, м. Львів, вул. С. Людкевича, 7.
тел. (032) 276 96 12


Музей приймає відвідувачів у п’ятнцю і неділю з 10.00 до 17.00
Екскурсії – за попереднім замовленням
Екскурсійна група – до 12 осіб