Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької
en / de

Музично-меморіальний музей
Соломії Крушельницької у Львові

Філія: Меморіальний музей Станіслава Людкевича

Веб-сайт створений за підтримки Управління культури та туризму Львівської міської ради.

Вівторок, 04 липня, 2017

Відійшов у вічність Володимир Скорик

Родина Соломії Крушельницької зазнала великої втрати. 29 червня ц.р. відійшов у вічність Володимир Скорик – внучатий племінник Соломії Крушельницької, добрий приятель нашого музею, світла і чуйна людина.
В. Скорик збирав і зберігав у своїй пам’яті родинні перекази і щедро ділився ними, був великим патріотом і водночас дуже скромним чоловіком, добрим «духом» місць, пов’язаних з родиною великої Співачки.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Володимира Скорика та поділяємо біль їхньої втрати.

Вічная пам’ять!

Працівники Музею Соломії Крушельницької

 

Біографічна довідка:
Скорик Володимир Михайлович народився 03.09.1930 року у Львові. Дитинство провів у Самборі, де почав ходити до школи, а пізніше, коли родина Скориків переїхала до Львова, навчався в Першій Українській Гімназії. Після ІІ світової війни продовжував навчання в середній школі № 8, але в травні 1947 року був арештований в числі 16-ти учнів 9-го класу за те, що належав до таємного гуртка, що намагався видавати й поширювати націоналістичні листівки. Володимир був засуджений на 10 років позбавлення волі. Спочатку його утримували в тюрмі на Лонцького, Замарстинівській тюрмі (у Львові), потім на пересилці, поки не став повнолітнім. Пізніше працював, як в’язень, на ливарному заводі в Луганську, відбував каторжну працю в лісах Мордовії та в Чурбай- Нурі (в степах Казахстану), згодом – недалеко від Караганди. Володимир відбув 7 років ув’язнення, звільнили його після смерті Сталіна у 1954 році, і він переїхав до місцевості Анжеро-Судженськ у Кемеровщині, де перебували на засланні його батько Михайло Скорик, мати Марія-Соломія і брат Мирослав. Там Володимир закінчив школу та хіміко-фармацевтичний технікум. Після повернення родини до Львова (у 1955 році) Володимир почав навчатися в Політехнічному інституті, який закінчив у 1966 році за спеціальністю інженер, хімік-технолог. Працював Володимир Михайлович на ВО “Львівфарм” як апаратник водопідготовки, а згодом начальником лабораторії. У своїй праці він винайшов і запатентував ряд фармацевтичних машин, які використовує завод, а також писав статті до хімічних і фармацевтичних журналів.
На засланні, у Сибірі, зійшлися долі Володимира Михайловича та Іванни Чепиги (20.06.1928-18.05.2011). Батьки Іванни були вчителі.
Після проголошення Незалежності у 1991 році Володимир Михайлович, як кандидат від «Руху», був обраний депутатом до Львівської міської Ради.
Помер у Львові 29 червня 2017 р. Похований на Брюховицькому кладовищі поряд з дружиною Іванною.

Архів

 

Довідка для відвідувачів

Музично-меморіальний музей С. Крушельницької
79000, м. Львів, вул. С. Крушельницької, 23.
Тел. 38(032) 261-04-76, тел/факс 261-04-74
e-mail: muzejsk@ukr.net

Експозиція музею працює щодня з 10 до 17 год.
Вихідний день – вівторок.

Філія: Меморіальний музей С. Людкевича
79011, м. Львів, вул. С. Людкевича, 7.


Тимчасово відвідувачів не приймає