Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької
en / de

Музично-меморіальний музей
Соломії Крушельницької у Львові

Філія: Меморіальний музей Станіслава Людкевича

Веб-сайт створений за підтримки Управління культури та туризму Львівської міської ради.

П'ятниця, 07 жовтня, 2016

30 вересня - 29 жовтня 2016 — Виставка "Музична Франкіана Музею С.Крушельницької" в м.Івано-Франківську

 

30 вересня у холі Наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника в місті Івано-Франківську відбулося відкриття виставки “Музична Франкіана”, на якій представлені матеріали з фондів Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові. На відкритті виставки виступили директор Наукової бібліотеки, кандидат філологічних наук Бігусяк Михайло Васильович, головний зберігач фондів Музею С.Крушельницької Ірина Криворучка, завідувач наукового відділу Музею С.Крушельницької Данута Білавич, доктор мистецтвознавства, завідувач кафедри академічного та естрадного співу Прикарпатського національного університету Ганна Карась, а також студенти кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Назарій Мельник (баян), бандуристки Олександра Югова, Марія Беца, Ольга Кубік (клас професора Віолетти Дутчак)

 

 

 

У Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові зберігається велика кількість артефактів, пов’язаних з постаттю і творчістю Івана Франка. На виставці представлені матеріали з особистого архіву Соломії Крушельницької, які розповідають про контакти письменника із С. Крушельницькою. Їхнє знайомство відбулося ще у 1885 році у Тернополі на концерті, в якому брала участь молода Соломія. Пізніше ці контакти продовжувалися через приятеля письменника Михайла Павлика, завдяки якому Крушельницька була обізнана з творчістю Франка. Сама ж співачка високо цінувала його працю, у листі до М. Павлика від 20 січня 1894 року вона писала: “…“Життя і слово” І. Франка знамените. Отсе розумію, що то на лад європейський іде. Се в нас ще такого видавництва не було”. Під час свого побуту у Львові співачка часто бувала в домі Івана Франка. Про ці візити згадує син письменника – Тарас Франко: “Соломію Крушельницьку пам’ятаю як я був ще малим хлопцем. Вона відвідувала моїх батьків, коли ми жили на вулиці Крижовій, 12, а потім і у власному будинку на Понінського,4. Оскільки приїжджала з візитом, завжди була одягнена в довгу темну сукню. Виглядала в ній надзвичайно елегантно. Згодом я зрозумів, що у цієї незвичайної красуні була ще й велика душевна краса. Відвідувати Івана Франка та дружити з ним могли тільки відважні люди. Артистка світової слави мала відвагу не зважати на це. Тато розмовляв з Крушельницькою на теми мистецтва, літератури. Говорив потім, що вона добре знає ці справи”.

Взаємини С. Крушельницької з Іваном Франком підтримувалися також і через членів її родини: рідні сестри співачки – Йосипа та Олена – вийшли заміж за приятелів письменника Карла Бандрівського і Володимира Охримовича. Саме у бібліотеці Карла і Йосипи Бандрівських збереглися видання творів письменника, серед яких є і музичні композиції на тексти Франка. На виставці представлено декілька таких видань. Цікавими для дослідників є також і спогади Одарки Бандрівської “Те, що я бачила на власні очі і що запам’ятала з оповідань мого батька про Івана Франка”.

Вокальні твори на тексти Івана Франка входили в репертуар багатьох відомих українських співаків – Олександра Мишуги, Соломії та Анни Крушельницьких, Модеста Менцинського, Одарки Бандрівської та ін. Їхні фотографії, а також афіші і програми концертів на честь Франка за їхньою участю утворюють окремий розділ експозиції.

Понад століття літературна творчість Івана Франка привертала увагу українських композиторів. Перші музичні втілення Франкової поезії побачили світ у 1898 році, коли до Ювілею літературної праці поета було підготовлено вокально-хорову збірку “Зів’ялі листки”. Від того часу з’явилися твори різних жанрів – від солоспіву та хорової мініатюри до розгорнутих вокально-симфонічних полотен, опер та балетів.

Одним з найпопулярніших творів на слова поета у 1900-х роках був гимн “Не пора!”, відомий в аранжуванні Дениса Січинського. Станіслав Людкевич у своїй статті “Франко і музика” висловлює здогад, що автором мелодії міг бути сам Франко: “Після написання Франком його відомого гимну “Не пора” поет виявляв не раз живе зацікавлення справою підібрання до його слів відповідної мелодії. Хоча й не маємо явних доказів на те, але мені здається доволі правдоподібним поширений у нас здогад, що мелодія, яку вперше в 1900 році гармонізував Д. Січинський... була коли не утворена самим Франком.., то, у кожному разі, була ним апробована...”

Станіслав Людкевич був одним з перших інтерпретаторів поезії Івана Франка. В його доробку – солоспіви (“Коваль”, “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”), хори (“Вічний революціонер”, “Восени”, “Конкістадори”), кантата “Наймит”, симфонічні поеми “Каменярі”, “Мойсей”, “Не забудь юних днів”. На виставці представлені деякі з цих творів з особистого архіву композитора.

На виставці також презентуються нотні видання творів на вірші І. Франка, які знайомлять з композиторською творчістю М. Лисенка, Я. Ярославенка, Н. Нижанківського, Я. Степового, М. Вериківського, Ю. Мейтуса, В.Барвінського, Б. Лятошинського А. Кос-Анатольського, А. Штогаренка, М. Скорика та інших.

Ще один розділ виставки знайомить зі сценічними творами на тексти Великого Каменяра. На сцені Львівського театру опери та балету, який до 2000 року носив ім’я Івана Франка, були здійснені усі першопрочитання опер і балетів на сюжети франкових творів: балет Анатолія Кос-Анатольського “Сойчине крило” (1956), опера Юлія Мейтуса “Украдене щастя” (1960), балет Мирослава Скорика “Каменярі” (1967 – частина трилогії “Досвітні вогні”), опера Бориса Лятошинського “Золотий обруч” (за повістю “Захар Беркут”, 1970 – 2­а авторська редакція), і перша українська оперна вистава Третього тисячоліття опера Мирослава Скорика “Мойсей” (2001).

Опера Мирослава Скорика написана на честь візиту в Україну Папи Римського Івана Павла ІІ в 2001 році. Автор лібрето – Михайло Стельмах, режисер – Збіґнєв Хшановський. Творці вистави повною мірою розкрили силу поетичного слова та ідею автора поеми, яка не втратила своєї ваги і в сучасній Україні. “Мойсей” Мирослава Скорика став етапним твором як у музичній франкіані, так і в жанрі української опери в цілому.

Розмаїття жанрових прочитань франкових текстів свідчить про багатство тем і образів його творів, про можливість музичної інтерпретації, відповідно до потреб і естетичних уподобань не лише сучасної поетові доби, але й кожного наступного покоління українців.

Данута Білавич, зав. наукового відділу Музею

Архів

 

Довідка для відвідувачів

Музично-меморіальний музей С. Крушельницької
79000, м. Львів, вул. С. Крушельницької, 23.
Тел. 38(032) 261-04-76, тел/факс 261-04-74
e-mail: [email protected]

Експозиція музею працює щодня з 10 до 17 год.
Вихідний день – вівторок.

Порядок проведення екскурсій у СУБОТУ, НЕДІЛЮ
та НЕРОБОЧІ ДНІ:
Екскурсійний супровід згідно такого розкладу:
10.30, 12.00, 14.00, 16.00
Група - до 15 осіб

Вхідний квиток:

  • для учнів і пенсіонерів – 10 грн.
  • для студентів – 15 грн.
  • для дорослих відвідувачів – 20 грн.

Екскурсійне обслуговування для всіх категорій відвідувачів + 50 грн.

Філія: Меморіальний музей С. Людкевича
79011, м. Львів, вул. С. Людкевича, 7.
тел. (032) 276 96 12


Музей приймає відвідувачів у п’ятнцю і неділю з 10.00 до 17.00
Екскурсії – за попереднім замовленням
Екскурсійна група – до 12 осіб