Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької
en / de

Музично-меморіальний музей
Соломії Крушельницької у Львові

Філія: Меморіальний музей Станіслава Людкевича

Веб-сайт створений за підтримки Управління культури та туризму Львівської міської ради.

Середа, 23 вересня, 2015

23 вересня - 20 жовтня 2015 р. - виставка до Дня народження Соломії Крушельницької "Скарби Соломіїного Дому" (відео з відкриття виставки)

 

 СКАРБИ СОЛОМІЇНОГО ДОМУ

   Цьогорічна виставка побудована на нових матеріалах із колекції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької. Це своєрідний звіт про роботу, який працівники Музею Соломії Крушельницької щороку складають перед своєю публікою.

   Центральна частина виставки «Скарби Соломіїного дому» відведена матеріалам, які представляють постать Соломії Крушельницької. Найціннішою серед цих реліквій є оригінальна фотографія співачки. Ймовірно, це фото було зроблено у 1910 році в Буенос Айресі під час гастролей Соломії Крушельницької в Аргентині. Працівники Музею складають щиру подяку пані Тамарі Дідик, яка подарувала цей неоціненний скарб до нашого музейного зібрання.

   Поруч з цими, не менш вартісними є й інші «ego-пам’ятки» Соломії Крушельницької, які збереглися в архіві племінниці співачки Одарки Бандрівської – фундаторки музейної колекції. Так, на виставці експонуються декілька рукописів Соломії Крушельницької, зокрема її записи солоспівів Якова Степового «Не беріть із зеленого лугу верби», «О, ще не всі умерли жалі», «Долини сплять». Поруч з цими автографами представлено ще один цінний документ С. Крушельницької – її наукова праця «Принципи виконання сольоспівів Миколи Лисенка», написана у 1945 р. Опираючись на свій великий досвід, С. Крушельницька подає тут чіткий виклад щодо вивчення і манери виконання вокальних творів М. Лисенка. Ця праця співачки залишається актуальною у контексті сучасної музичної педагогіки.

   В архіві О. Бандрівської збереглися також матеріали її рідних – сестри Ольги Шухевич та брата Володимира. Серед них знаходимо ще один рукопис, це – чернетка листа Ольги Шухевич до письменника Михайла Рудницького. Авторка цього листа подає свої критичні зауваження про оповідання М. Рудницького «Спалах». Цей твір, у якому йдеться про С. Крушельницьку, було надруковано у журналі «Вітчизна» у квітні 1963 року. Спростовуючи викладені в оповіданні факти, Ольга Шухевич робить висновок, що «автор, очевидно, дуже мало завдав собі труду для вивчення особистости Соломії Крушельницької».

   Поруч з цими матеріалами на виставці представлені й меморії самої Одарки Бандрівської, зокрема лист від філії товариства «Просвіта» у Станиславові із запрошенням взяти участь у Шевченківському концерті. Про цей виступ Одарки Бандрівської, який відбувся 24 червня 1928 року, газета «Діло» писала так: «Свято було призначене в першу чергу для селян, але гарно зложена програма й участь у святі Одарки Бандрівської стягнули майже всіх наших інтелігентів… Гарний голос співачки і мистецьке виконання розентузіязмували публику, яка обсипала п. Бандрівську квітами і раз у раз викликала співачку».

   Інша частина експозиції присвячене пам’яткам із архіву композитора Станіслава Людкевича. Особливу вартість серед цих матеріалів має рукописна книга протоколів зборів академічного хору «Бандурист» за 1906 – 1922 роки. На її сторінках знаходимо відомість про те, що на одному із зібрань хору Станіслава Людкевича було обрано почесним членом. Про це записано у протоколі засідання надзвичайних загальних зборів від 8 лютого 1912 року. Історія цього хорового товариства пов’язана з багатьма відомими у Галичині музикантами, серед них: Модест Менцинський, Анна Крушельницька, Олександра Любич-Парахоняк, Тарас Шухевич, Євген Купчинський та інші. Їхні імена постійно зустрічаємо на сторінках книги протоколів. Свого часу головою та безпосереднім організатором багатьох музичних імпрез цього колективу був Володимир Бандрівський. Саме він намагався організувати у 1914 році велике концертне турне українських хористів у Європі, США і Канаді. Про це ми дізнаємося із листа голови Просвітньої комісії Робітничого Союзу у США В. Семіновича, адресованого членам хору «Бандурист». Історична вартість цього документу є дуже високою не тільки для музикознавців, а й дослідників української еміграції. Адже поруч з обговоренням організаційних моментів щодо гастролей хору "Бандурист", автор листа дає панорамну характеристику життя української громади у США на початку ХХ століття.

   Неможливо обійти увагою ще одну групу виставкових експонатів, які надійшли до Музею з архіву Ярослава Коваля – одного з перших галицьких фотографів, члена редколегії часопису «Світло і тінь», відомого у Львові колекціонера. Після смерті Я. Коваля його архівом опікувалася пані Анна Дроф’як. Завдяки її старанням та фінансовій підтримці львівського колекціонера Олександра Коробова у фонди нашого Музею були передані цінні пам’ятки української музичної культури. Мова йде про особисті речі харківського кобзаря Михайла Мищенка, з яким родина Ярослава Коваля підтримувала приятельські стосунки. На виставці експонуються фотографії М. Мищенка, а також його кобза. Тут можна побачити також і цінні видання, серед яких «Підручник гри на бандурі», який у    1909 році видав Гнат Хоткевич, а також збірник українських народних пісень, надрукований у 1910 році в Одесі.

Окреме місце на виставці відведено матеріалам із архіву співака Модеста Менцинського. У музейній збірці постать цього українського співака представлена різного роду меморіями, які подарував Музею його онук Ганс Менцинський. Серед нових пам’яток є фотографії співака та його дружини Клері Дегн, зроблені під час їхнього відпочинку у Німеччині в 1910 році. Інші експонати – копії двох театральних контрактів Модеста Менцинського. Перший з них укладено із «Grosses Opern Syndicat» на виступи співака у Лондоні у 1903 році, другий – з оперним театром у Кельні (1913 р.). Свого роду це унікальні документи. До цього часу у фондовій колекції Музею не було документів, які б стосувалися міжнародного театрального бізнесу. На жаль, досі не віднайдено жодного з контрактів, які впродовж своєї багатолітньої артистичної кар’єри укладала Соломія Крушельницька.

   Важливим цьогорічним надбанням Музею стали й матеріали, які передала піаністка Марія Крушельницька. Це два автографи музичних творів композиторів Василя Барвінського та Миколи Колесси.

                                       Ірина Криворучка, головний хранитель фондів Музею

 

Архів

 

Довідка для відвідувачів

Музично-меморіальний музей С. Крушельницької
79000, м. Львів, вул. С. Крушельницької, 23.
Тел. 38(032) 261-04-76, тел/факс 261-04-74
e-mail: [email protected]

Експозиція музею працює щодня з 10 до 17 год.
Вихідний день – вівторок.

Порядок проведення екскурсій у СУБОТУ, НЕДІЛЮ
та НЕРОБОЧІ ДНІ:
Екскурсійний супровід згідно такого розкладу:
10.30, 12.00, 14.00, 16.00
Група - до 15 осіб

Вхідний квиток:

  • для учнів і пенсіонерів – 10 грн.
  • для студентів – 15 грн.
  • для дорослих відвідувачів – 20 грн.

Екскурсійне обслуговування для всіх категорій відвідувачів + 50 грн.

Філія: Меморіальний музей С. Людкевича
79011, м. Львів, вул. С. Людкевича, 7.
тел. (032) 276 96 12


Музей приймає відвідувачів у п’ятнцю і неділю з 10.00 до 17.00
Екскурсії – за попереднім замовленням
Екскурсійна група – до 12 осіб