Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької
en / de

Музично-меморіальний музей
Соломії Крушельницької у Львові

Філія: Меморіальний музей Станіслава Людкевича

Веб-сайт створений за підтримки Управління культури та туризму Львівської міської ради.

Понеділок, 13 липня, 2015

10 липня - 31 серпня - "Намалюй мені пісню..." Виставка до 100-річчя від дня народження Богдана Весоловського (1915-1971)

 

Загадковий у своїй ностальгійній тональності світ пісенного ретро... Музика настрою – і музика для настрою... Сентиментальні тексти, оздоблені танцювальними ритмами танґо, фокстроту, повільного вальсу створюють особливу неповторну атмосферу, що кличе нас в минуле – на відстань кількох поколінь...

30-і роки ХХ століття. Впевнений в собі юнак з допитливими добрими очима, жартун і дотепник, студент права Львівського університету й одночасно учень Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка, стояв на порозі успішного музичного шляху: здавалося, щасливе майбутнє само стелиться під його ноги і Україна невдовзі збагатиться потужною мистецькою силою в жанрі легкої музики, ім’я якої – БОГДАН ВЕСОЛОВСЬКИЙ.

Та доля готувала молодому музикантові розлуку з Батьківщиною. У 1938 р. він як правник виїхав до Карпатської України, звідти – до Відня, а згодом – аж до Канади, де минули два останні десятиліття його життя.

Пісенна спадщина композитора нараховує близько 150 творів. У львівському періоді творчості вони написані, в основному, за еталоном тогочасної західної естрадної музики: танцювальність композицій в ритмах танґо, фокстроту, легкого вальсу домінувала над пісенністю, адже невеличкий поетичний текст лише додавав загального настрою до танцювальних мелодій. Змістом віршових текстів цих пісень була переважно любовна лірика.

Опинившись на чужині, Б. Весоловський писав пісні, що набували яскравого громадянського звучання, хоч і перебували у сфері інтимних почуттів та популярних танцювальних ритмів. Такими піснями є, зокрема, “Лети, тужлива пісне”, написана в 1949 р. в перший рік побуту в Канаді: "Перші роки завжди тяжкі на еміграції, – згадувала дружина Б. Весоловського Олена. – Туга за рідним краєм, за молодістю. Усе це висловлено у цій пісні. Тому вона стала такою популярною" (за кн. І. Осташ. Бонді або повернення Богдана Весоловського. Київ, 2013)

Богдан Весоловський найбільше відомий як автор естрадної музики. Його композиції легкого жанру були викликані практичним бажанням дати українській молоді, що перебувала далеко від рідного дому, свою українську музику до пісні і танцю. Авторами текстів пісень виступали як українські поети в діаспорі, так і з України. Працюючи головним редактором української редакції Канадського радіо, Б. Весоловський мав можливість знайомитися з українськими літературними новинками.

Ім’я Богдана Весоловського повертається в Україну, на Батьківщину. Але його пісенний доробок, хоч і в неповному обсязі, хоч анонімно, ніколи не покидав України. Передусім ті пісні, що він писав у тридцятих роках у Львові та своєму рідному Стрию, побутували тут і в усній традиції, співалися при домашньому музикуванні, а також зрідка звучали зі сцени, звичайно, прізвище автора через відомі політичні обставини не називалося. Але справжнє відродження творчості та імені Богдана Весоловського розпочалося лише в другій половині 80-х років завдяки львівським виконавцям, зокрема гурту “Львівське ретро”, його ім’я вперше було названо серед тих, хто ніс славу масовій культурі довоєнного Львова.

Упродовж 2001-2006 років завдяки спільним зусиллям вдови композитора Олени Весоловської, львівського музикознавця Олександра Зелінського, подружжя Орисі та Бориса Антоновичів з Чикаго побачили світ три збірки пісень і танцювальних мелодій Богдана Весоловського, до яких увійшло 140 композицій. Особливу атмосферу видань створюють ілюстрації Мар’яни Зелінської.

У 2013 р. в Києві вийшла друком книга Ігоря Осташа "Бонді або повернення Богдана Весоловського", яка стала цінним доповненням творчого портрета композитора.



Ювілейний 2015 рік став гідним вшануванням імені "батька української естради" на рідній землі: Перший міжнародний фестиваль української ретро-музики ім. Богдана Весоловського і конкурс молодих виконавців, що проходив у Стрию, Львові і Києві, виставка "Бонді" у львівському Музеї етнографії та народного промислу НАН України, випуск компакт-дисків "Ти танго заспівай мені..." активізували загальний інтерес публіки до української танцювальної пісні 30-50 рр. ХХ ст.

Пропонована виставка звучить завершальним акордом у цьому ряді ювілейних заходів. На ній представлені нотні видання, платівки з особистої колекції Олександра Зелінського, світлини з родинного архіву Надії Кос, графічні роботи Мар’яни Зелінської, а також дві витинанки відомої львівської мисткині Дарії Альошкіної, створені спеціально для нашої події.

Роксоляна Пасічник, старший науковий співробітник Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

 

Архів

 

Довідка для відвідувачів

Музично-меморіальний музей С. Крушельницької
79000, м. Львів, вул. С. Крушельницької, 23.
Тел. 38(032) 261-04-76, тел/факс 261-04-74
e-mail: [email protected]

Експозиція музею працює щодня з 10 до 17 год.
Вихідний день – вівторок.

Порядок проведення екскурсій у СУБОТУ, НЕДІЛЮ
та НЕРОБОЧІ ДНІ:
Екскурсійний супровід згідно такого розкладу:
10.30, 12.00, 14.00, 16.00
Група - до 15 осіб

Вхідний квиток:

  • для учнів і пенсіонерів – 10 грн.
  • для студентів – 15 грн.
  • для дорослих відвідувачів – 20 грн.

Екскурсійне обслуговування для всіх категорій відвідувачів + 50 грн.

Філія: Меморіальний музей С. Людкевича
79011, м. Львів, вул. С. Людкевича, 7.
тел. (032) 276 96 12


Музей приймає відвідувачів у п’ятнцю і неділю з 10.00 до 17.00
Екскурсії – за попереднім замовленням
Екскурсійна група – до 12 осіб