Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької
en / de

Музично-меморіальний музей
Соломії Крушельницької у Львові

Філія: Меморіальний музей Станіслава Людкевича

Веб-сайт створений за підтримки Управління культури та туризму Львівської міської ради.

Середа, 21 січня, 2015

23 січня, 15.00 - Презентація відеофільму “Кантата-симфонія С.Людкевича "Кавказ"”. Вхід вільний.

Творці проекту: мистецький керівник і диригент Мирон Юсипович, хор і оркестр Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С.Крушельницької, диригент хору Василь Коваль, художник Тадей Риндзак, комп'ютерна графіка Данило Дацишин, Володимир Босий, відеомонтаж DVD Коба Аланія, звукорежисер-акустик Іван Огар, відео-зйомка Студія "ОКО" Студія "Львів-ТБ", дизайн Сергій Горобець

Мирон Юсипович: "Незрозуміння і дискомфорт від усвідомлення того факту, що цей монументальний твір С.Людкевича, написаний ще у 1905р., залишається майже невідомим у світі, не полишало мене з моменту ще першого знайомства з «Кавказом» у роки мого студентства. І, звичайно, вже тоді з`явилась мрія і тверде переконання: я це неодмінно колись зроблю.

Це дійсно геніальний твір. Геніальний за критеріями не місцевого «національно-патріотичного» масштабу, а за поза-національними світовими стандартами. Тому мрія приготувати і виконати цей твір для кожного професійного диригента, котрому до рук потрапила ця партитура, - аналогічна бажанню виконувати Дев`яту симфонію Л.ван Бетовена, Реквієм Д.Верді чи ще щось цього рівня. Це той твір, робота над яким і виконання якого стає етапом, віхою у житті музиканта, і не лише творчому...

Отож, «Борітеся! Поборете!» Шевченка і Людкевича повинні почути усі. І не лише в Україні, а й по всьому світі".

Кантата-симфонія “Кавказ” Станіслава Людкевича крізь призму оцінок Василя Барвінського

Людкевичіана Василя Барвінського збігається з початком його музично-критичної діяльності у Львові. 11 березня 1914 р. в газеті “Руслан” з’явилася рецензія молодого композитора, присвячена Шевченківському концерту, на якому прозвучали монументальні композиції Людкевича: драматична картина для хору в супроводі оркестру “Останній бій” та ІІІ і IV частини кантати-симфонії “Кавказ”. В. Барвінський захоплено сприйняв “Кавказ” С. Людкевича, назвавши його найвагомішим твором концерту. З того часу В. Барвінський впродовж кількох десятиліть (1914-1958) ретельно слідкував за кожним виконанням “Кавказу” С. Людкевича, присвятив йому чимало уваги як рецензент.

Праця С. Людкевича над “Кавказом” тривала з 1901 по 1913 рр. Готуючись до музичного втілення поеми Тараса Шевченка, композитор ґрунтовно досліджував творчість поета, написав дві статті, присвячені особливостям поезії Т. Шевченка та її музичним інтерпретаціям. Поема привабила композитора не тільки співністю поетичного слова, але й темою боротьби поневоленого народу за свободу.

В. Барвінський вважав “Кавказ” не лише найвагомішим твором С. Людкевича, але й епохальним твором української музики. Кожного разу, коли звучала кантата-симфонія або її окремі частини, В. Барвінський знаходив все нові барви для розкриття змісту твору, його значення для українського народу.

У 1925 р. з нагоди 25-ліття композиторської творчості С. Людкевича відбулося перше виконання “Кавказу” в цілості. У день цієї знаменної події В. Барвінський подав до газети “Діло” анонс концерту з аналізом твору. Він звернув увагу на особливості відбору і музичного втілення тексту, детально проаналізував образну сферу кожної частини кантати-симфонії в її музичній проекції, апелював до зорових асоціацій, намагаючись уникати професійної музичної лексики (термінології). У рецензії, опублікованій вже після концерту, В. Барвінський розвинув свої спостереження. Композитор намагався підібрати найточніше визначення жанру “Кавказу”: симфонічна кантата, вокальна симфонія. Не відчуваючи “свободи рухів” (“я вповні свідомий, що на сторінках звичайного щоденного часопису з природи річи не можу мати тої свободи рухів, яку може дати тільки музичний фаховий часопис”), автор публікації все ж зумів навести переконливі аргументи щодо вагомості твору С. Людкевича: “Наче освітлення з якогось велитенського рефлєктора паде на слова поеми музична інтерпретація композитора. В творі д­ра Ст. Людкевича схоплена у правдивих розмірах та незмірна сила душі поеми, яка міститься у маленькому її тілі. І чиж можна було з музичного боку в иншій, меншій формі віддати силу болю мук Прометея, ширину і могучість огненного моря сліз і крови, або ту протилежність у виразовости окликів “слава хортам гончим і псарям” а “слава синім горам і лицарям великим”, або знову його важку боротьбу на життя і смерть?! І те, чого людське слово хочби найґеніяльнішого поета не в силі виповісти, то доповідають тони музики ” (В. Барвінський. 25-літній ювілей д-ра Ст. Людкевича, Діло, 1925, 14 березня). Саме з цієї статті походить вислів, що вже став хрестоматійним: “Для нас, українців, не лиш в Галичині, але на цілій широкій Україні цей твір має неоціненне значіння. Чим для Німця є “Перстень Нібелюнґів” Ваґнера, або для Чеха симфонічний цикль Сметани “Моя батьківщина”, тим – або й ще чимось більшим – є для нас “Кавказ” Людкевича.” (Барвінський В. 25-літній ювілей д-ра Ст. Людкевича, Діло, 1925, 14 березня).

У наступній рецензії на Шевченківський концерт 1927 р., де знову прозвучав “Кавказ”, В. Барвінський вже не аналізує твору, не повторює своїх міркувань і зауваг, але надає йому більшої вагомості у соціальному плані як найрепрезентативнішого твору в усій українській музиці для вшанування великого поета: “ я маю внутрішнє переконання, що того роду твори, як “Кавказ” Людкевича, можна написати тільки раз в житті. ...не тільки в нашій убогій музичній літературі, але і в богатій світовій цьому творові належиться гідне, виїмкове місце. І коли б ми в майбутности не були в змозі святкувати іншими творами так гідно пам’ять Шевченка, як цього року, то “Кавказ” Людкевича повинен стати й надальше тим нашим музичним “заповітом”, яким найкраще вшануємо пам’ять Шевченка” (В. Барвінський. Шевченківський концерт, Діло, 1927, 25 березня).

Особливого значення виконання “Кавказ” набуло під час Шевченківського концерту у період німецької окупації. Втілена у творі громадянська позиція С. Людкевича, співзвучна з Шевченковим словом, мала потужний вплив на українське суспільство у той непростий час. В. Барвінський у своїй рецензії наголосив: “У тій ґеніяльній поемі Шевченко закріпив могутнім словом весь траґізм поневоленого народу, з небувалою силою експресії накреслив муки та терпіння, але кинув проміння надії на перемогу незламних борців-героїв. В “Кавказі” Людкевича проявляється величезний вплив Шевченка на нашу музичну культуру з небувалою силою і виразом. Людкевич піднявся тут не тільки до найвищих меж своєї творчої надхнености, але й створив неперевершені зразки монументального інструментально-вокального стилю...” (В. Барвінський. Шевченківське Свято у Львові. Шевченко – Людкевич: “Кавказ”, Львівські вісті, 1943, 14 квітня).

Знаменним є той факт, що свою публіцистичну діяльність В. Барвінський завершив статтею, присвяченою його старшому колезі і другові Станіславу Людкевичу (Барвінський В. Митець великого обдаровання, Мистецтво, 1958, № 4). І знову ж центральним твором С. Людкевича визнано кантату-симфонію “Кавказ”. Автор статті підсумовує свої міркування, висловлені в рецензіях попередніх років, ще раз акцентуючи на конгеніальності поезії Тараса Шевченка і музики Станіслава Людкевича.

С. Людкевич, за визначенням В. Барвінського, був композитором, який започаткував нову епоху в українській музиці, не лише кількісно, але й якісно збагатив українську музику, мав беззаперечний авторитет і вплив на музичні процеси Галичини у перші десятиліття ХХ ст. 

Роксоляна Мисько-Пасічник 

 

 

Архів

 

Довідка для відвідувачів

Музично-меморіальний музей С. Крушельницької
79000, м. Львів, вул. С. Крушельницької, 23.
Тел. 38(032) 261-04-76, тел/факс 261-04-74
e-mail: [email protected]

Експозиція музею працює щодня з 10 до 17 год.
Вихідний день – вівторок.

Порядок проведення екскурсій у СУБОТУ, НЕДІЛЮ
та НЕРОБОЧІ ДНІ:
Екскурсійний супровід згідно такого розкладу:
10.30, 12.00, 14.00, 16.00
Група - до 15 осіб

Вхідний квиток:

  • для учнів і пенсіонерів – 10 грн.
  • для студентів – 15 грн.
  • для дорослих відвідувачів – 20 грн.

Екскурсійне обслуговування для всіх категорій відвідувачів + 50 грн.

Філія: Меморіальний музей С. Людкевича
79011, м. Львів, вул. С. Людкевича, 7.
тел. (032) 276 96 12


Музей приймає відвідувачів у п’ятнцю і неділю з 10.00 до 17.00
Екскурсії – за попереднім замовленням
Екскурсійна група – до 12 осіб