Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької
en / de

Музично-меморіальний музей
Соломії Крушельницької у Львові

Філія: Меморіальний музей Станіслава Людкевича

Веб-сайт створений за підтримки Управління культури та туризму Львівської міської ради.

Четвер, 06 березня, 2014

6 березня - 7 квітня 2014 виставка "Музичні прочитання "Заповіту" Тараса Шевченка"

 

«Заповіт» став основою для музичних творів багатьох композиторів. У 1868 році, через сім років після смерті автора «Кобзаря» громада Львова організувала перший Шевченківський концерт. Пісень на слова Шевченка тоді майже не було. Зважаючи на цю прикру обставину, львів’яни звернулися до молодого київського композитора Миколи Лисенка з проханням написати музику до «Заповіту». Микола Лисенко охоче відгукнувся на прохання львівської громади. Це був його перший твір, з якого розпочалася музична Шевченкіана композитора. Одночасно з Миколою Лисенком написав музику до «Заповіту» й галицький композитор Михайло Вербицький. У виконанні львівських хорів ці два твори уперше прозвучали на Шевченківському концерті 1868 року.

1870 року з’явилася нова, цілком оригінальна мелодія «Заповіту», яка швидко поширилася по всій Україні і незабаром стала популярною народною піснею. Написав її полтавський учитель музики Гордій Павлович Гладкий. Самодіяльний хор, що збирався у його домі, став першим виконавцем цієї музичної обробки вірша Т. Г. Шевченка «Заповіт». Незабаром Гордій Павлович довідався, що його «Заповіт» уже співають полтавські семінаристи, його мелодія звучить у Харківському університеті, що її знають у Києві. Твір Г. П. Гладкого дуже сподобався М. В. Лисенкові. Він зробив незначну редакцію, і пісня полинула у великий світ. Вона переходила від покоління до покоління як дорогоцінний скарб, як велике духовне надбання українського народу. Цей «Заповіт» співаємо ми і сьогодні. Мелодія тривалий час вважалася народною. Хорові обробки її здійснили Яків Степовий, Кирило Стеценко, Порфирій Демуцький, Олександр Александров, Олександр Спендіаров, Олександр Кошиць, Борис Лятошинський та інші. На текст «Заповіту» написано й авторські музичні твори великих форм: кантати Василя Барвінського (1917), Станіслава Людкевича (1936, 2-а редакція – 1955), Бориса Лятошинського (1939), симфонічна поема Рейнгольда Гліера (1939), «Диптих: Отче наш, Заповіт» для хору а capella Валентина Сильвестрова (1995). Загалом існує понад 60 музичних інтерпретацій «Заповіту».

 

На виставці представлені нотні видання, які зберігаються у фондах бібліотеки Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. Доповнюють експозицію портрети Т. Шевченка, програми Шевченківських концертів за участю видатних українських музикантів із фондової збірки Музею Соломії Крушельницької. 

Архів

 

Довідка для відвідувачів

Музично-меморіальний музей С. Крушельницької
79000, м. Львів, вул. С. Крушельницької, 23.
Тел. 38(032) 261-04-76, тел/факс 261-04-74
e-mail: [email protected]

Експозиція музею працює щодня з 10 до 17 год.
Вихідний день – вівторок.

Порядок проведення екскурсій у СУБОТУ, НЕДІЛЮ
та НЕРОБОЧІ ДНІ:
Екскурсійний супровід згідно такого розкладу:
10.30, 12.00, 14.00, 16.00
Група - до 15 осіб

Вхідний квиток:

  • для учнів і пенсіонерів – 10 грн.
  • для студентів – 15 грн.
  • для дорослих відвідувачів – 20 грн.

Екскурсійне обслуговування для всіх категорій відвідувачів + 50 грн.

Філія: Меморіальний музей С. Людкевича
79011, м. Львів, вул. С. Людкевича, 7.
тел. (032) 276 96 12


Музей приймає відвідувачів у п’ятнцю і неділю з 10.00 до 17.00
Екскурсії – за попереднім замовленням
Екскурсійна група – до 12 осіб