Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької
en / de

Музично-меморіальний музей
Соломії Крушельницької у Львові

Філія: Меморіальний музей Станіслава Людкевича

Веб-сайт створений за підтримки Управління культури та туризму Львівської міської ради.

Експозиція "Артистична"

Після вдалих виступів у Львові Соломія Крушельницька вирішила продовжити своє навчання в Італії. Великий вплив на прийняття такого рішення мала уславлена італійська співачка Джемма Беллінчоні, яка саме в той час гастролювала у Львові. Восени 1893 року Соломія приїхала у Мілан. Її вчителями стали професори Фауста Креспі (спів) та Конті (сценічна майстерність, міміка). Крушельницька вчиться наполегливо, із захопленням. Саме тоді розпочинається її листування з відомим українським громадським діячем, письменником та публіцистом Михайлом Павликом, який мав великий вплив на формування особистості молодої співачки. Під впливом Павлика Соломія багато читає (зокрема, твори Шевченка, Франка, Драгоманова, Пушкіна, Чернишевського, Ґете, Мопассана, Золя, Ібсена), вивчає мови, активно цікавиться громадським життям рідного краю. “Хоч би тисячу літ жив чоловік, то мав би чому вчитися, коби охота... Найбільше можу працювати над музикаліями і граматиками – шість годин денно, – решту часу, досхочу, залишається на читання та кореспонденцію”, – писала вона в одному з листі до свого старшого порадника і відданого друга.

Послідовна сумлінна праця дає свої результати. С. Крушельницька стає улюбленою ученицею Фаусти Креспі. Незважаючи на ускладнення, пов’язані із зміною теситури голосу, який “піднявся” від меццо-сопрано до лірико-драматичного сопрано, молода вокалістка вже через рік з успіхом співає на сценах різних оперних театрів.

Навесні 1894 року С. Крушельницьку запросили на гастролі до рідного Львова. Тут вона дебютувала в опері Ш. Ґуно “Фауст”. Її партнер – славетний тенор Олександр Мишуга. Львівська музична критика дуже стримано відгукнулася на цей виступ, не сприйнявши ані “нового” голосу співачки, ані її оригінального трактування образу. Проте Соломія впевнена у своїх можливостях. З кожною наступною виставою вона щораз більше завойовує і публіку, й вимогливу критику, а коли на початку 1895 року співачка знову приїхала до Львова, шанувальники оперного мистецтва зустріли її із захопленням. Під час цього сезону критики вважали Крушельницьку неперевершеною і в “Страшному дворі” С. Монюшка, і в “Манон Лєско” Дж. Пуччіні, і в “Кармен” Ж. Бізе.

Після кількамісячного перебування у Відні, де Крушельницька знайомилася з німецькою вокальною школою, вона їде на гастролі до Кракова. Там із великим успіхом співає у “Лоенґріні” Р. Ваґнера, “Бал-маскараді” і “Трубадурі” Дж. Верді, “Жидівці” Ф. Галеві. У Кракові Соломія познайомилася і зблизилася з громадою молодих прогресивних українців та поляків, серед яких були В. Стефаник, І. Труш, В. Оркан, С. Окуневська, В. Морачевський.

У грудні 1895 року відбувся дебют Соломії Крушельницької на італійській сцені у місті Кремона (театр А. Понк’єллі) в опері Дж. Пуччіні “Манон Лєско”. Критики високо оцінили її вокальні дані, відзначаючи “...бездоганно поставлений блискучий голос, напрочуд вірну емісію звуку, граничну відточеність співу”.

Після цього співачка здійснила турне за маршрутом Парма– Удіне – Зара – Трієст.

Під час зимового сезону 1896-1897 рр. С. Крушельницька у складі італійської трупи співає на сцені Одеської опери. Неперевершеною тоді, на думку місцевої критики, співачка була в партіях Рахилі (“Жидівка” Ф. Галеві) та Дездемони (“Отелло” Дж. Верді). У листі до М. Павлика вона писала: “Представте собі, що зі всіх артисток, що тут разом зі мною виступають, мене ославили за таку, що найлучше грає”. В Одесі С. Крушельницька познайомилася з відомими діячами української культури – Михайлом Комаровим та Марком Кропивницьким.

Традиційними були виступи співачки у концертах на честь роковин Т. Г. Шевченка, які щороку відбувалися в Галичині. У програму таких концертів за участю Крушельницької завжди входили українські пісні. Особливо чарівно в її виконанні звучали солоспіви Миколи Лисенка та народні пісні в його обробці. Основоположник української класичної музики з пієтетом ставився до молодої співачки, присвятив їй кілька своїх вокальних творів. Великий вплив на формування особистості С. Крушельницької мали її дружні взаємини з Іваном Франком, перед генієм якого вона схилялася.

Співачка вітала письменника з 25-річним ювілеєм його літературної праці (1898 р.), надсилала гроші для підтримки радикальної партії, дуже високо цінувала журнал “Житіє і слово”, який видавав Франко.

 

Довідка для відвідувачів

Музично-меморіальний музей С. Крушельницької
79000, м. Львів, вул. С. Крушельницької, 23.
Тел. 38(032) 261-04-76, тел/факс 261-04-74
e-mail: muzejsk@ukr.net

Експозиція музею працює щодня з 10 до 17 год.
Вихідний день – вівторок.

Філія: Меморіальний музей С. Людкевича
79011, м. Львів, вул. С. Людкевича, 7.


Тимчасово відвідувачів не приймає