Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької
en / de

Музично-меморіальний музей
Соломії Крушельницької у Львові

Філія: Меморіальний музей Станіслава Людкевича

Веб-сайт створений за підтримки Управління культури та туризму Львівської міської ради.

Середа, 18 квітня, 2012

25 квітня 2012 р., середа, 17.00 - презентація "Балади" С.Людкевича для струнного квартету

 

Це видання розпочинає серію "Камерні твори українських композиторів”. Автор проекту - Володимир Сивохіп
 
Загальна редакція – Володимир Сивохіп
 
Музичний редактор – Володимир Пасічник
 
Редакція штрихів – Михайло Крижанівський
 
Передмова – Володимир Сивохіп
 
Вступне слово – Роксоляна Мисько-Пасічник
 
Художнє оформлення обкладинки Гордій Старух, Дарія Альошкіна
 

 

“Балада” Станіслава Людкевича
 
Композиторські прочитання подільської балади “А із ночі, із вечера” віддзеркалюють різні напрямки творчих зацікавлень Станіслава Людкевича – хорова музика, фортепіанна, камерно-інструментальна. Ця балада перебувала в полі зору композитора півстоліття: у 1909 р. він написав обробку для жіночого хору, у транскрипції для фортепіано (з підписаним текстом) вона була опублікована у збірнику “Ще не вмерла Україна” в 1918 р., через кілька років композитор аранжував баладу для мішаного хору. Згодом С. Людкевич використав тему балади для фортепіанних варіацій, які були створені в 1954 р., а в 1961 р. – опубліковані. У 1959 р., готуючись до свого 80-літнього ювілею, С. Людкевич зробив переклад фортепіанної балади для струнного квартету. У 1960 р. було здійснено запис цього квартету на магнітну стрічку (зберігається у фонотеці Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка).
Для хорової обробки С. Людкевич використав три куплети народної балади:
А із ночі, із вечера,
Ще кури не піли,
Ішов Яким до вдовоньки,
Сусіди виділи.
 
Прийшов же він в хату:
“Здоровась ми, серце!”
Вона єму відповіла:
“Убий жену перше!”
 
Чи чули ви, сусідочки
Такую новинку:
Убив, убив, Якимонько
Свою рідну жінку!
 
На основі цього сюжету композитор створює яскраві жанрово-побутові сцени, об’єднані в монументальний варіаційний цикл. Танцювальні жанри західноєвропейської культури (тарантела, менует, повільний вальс) переплітається з українськими, про що свідчать ремарки автора: tempo “Шумки”, Presto veloce “Пряля”. Кульмінаційним розділом твору є чотириголосна фуга, насичена драматизмом, емоційним зривом, що приводить до коди Lento lugubre, з поступовим завмиранням. Незважаючи на те, що Балада для струнного квартету не була опублікована, за життя композитора її часто виконували львівські музиканти, виступаючи як у Львові, так і в інших містах України. Однак через відсутність друкованих нот для наступних поколінь виконавців цей квартет був невідомим.
Рукопис балади усі ці роки зберігався в архіві С. Людкевича, яким опікується вдова композитора, кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Меморіального музею Станіслава Людкевича Зеновія Штундер. За її сприяння твір був підготовлений до друку.
Роксоляна Мисько-Пасічник

 

Архів

 

Довідка для відвідувачів

Музично-меморіальний музей С. Крушельницької
79000, м. Львів, вул. С. Крушельницької, 23.
Тел. 38(032) 261-04-76, тел/факс 261-04-74
e-mail: [email protected]

Експозиція музею працює щодня з 10 до 17 год.
Вихідний день – вівторок.

Порядок проведення екскурсій у СУБОТУ, НЕДІЛЮ
та НЕРОБОЧІ ДНІ:
Екскурсійний супровід згідно такого розкладу:
10.30, 12.00, 14.00, 16.00
Група - до 15 осіб

Вхідний квиток:

  • для учнів і пенсіонерів – 10 грн.
  • для студентів – 15 грн.
  • для дорослих відвідувачів – 20 грн.

Екскурсійне обслуговування для всіх категорій відвідувачів + 50 грн.

Філія: Меморіальний музей С. Людкевича
79011, м. Львів, вул. С. Людкевича, 7.
тел. (032) 276 96 12


Музей приймає відвідувачів у п’ятнцю і неділю з 10.00 до 17.00
Екскурсії – за попереднім замовленням
Екскурсійна група – до 12 осіб